Алєксєєви: як минає земна слава
палітурка
м'яка
формат
70х90/16
обсяг
178 с.
папір
офсетний 80 г/кв. м
рік видання
2022
ISBN
978-966-981-557-6
мова
українська
вага
320 г
Погортати сторінки
500
грн
палітурка
м'яка
формат
70х90/16
обсяг
178 с.
папір
офсетний 80 г/кв. м
рік видання
2022
ISBN
978-966-981-557-6
мова
українська
вага
320 г
Погортати сторінки
500
грнПро книгу
У книжці репрезентовано історію відомої у старій Катеринославщині дворянської родини Алєксєєвих. Наведено відомості про їхню генеалогію, землеволодіння, культурну спадщину. Особливу увагу акцентовано на подіях 1914–1924 рр., які відтворено за спогадами княгині Віри Георгіївни Урусової (уродженої Алєксєєвої). Видання ілюстроване, а його зміст зацікавить істориків, краєзнавців, працівників архівних установ, бібліотек й музеїв.
Для оформлення обкладинки використано репродукції картин російського художника Івана Владімірова (1869–1947) «Розгром поміщицької садиби» (1926 р.) та «Генерал князь Васильчиков пасе козу: Siс transit gloria mundi» (1922 р.). Світлини до тексту взято із колекцій Дніпровського національного історичного музею, ресурсів інтернету, відкритих джерел та з архіву автора.
Про автора
Історик,
фахівець в галузі історії українського козацтва та дворянства, а також української
історіографії ХІХ–ХХ ст. Віктор Заруба народився 10 вересня 1957 р. у селі
Наталівці Солонянського району. Середню освіту здобув в Наталівській
восьмирічній (1965–1973) та Новопокровській
середній школах. У 1980 р. закінчив
історичний факультет ДНУ. Працював в середніх школах та
дніпровських вишах. Підготував кілька
підручників та навчальних посібників. Доктор історичних наук (з 2004), професор
(з 2005).
Творчий
доробок складає більше 300 наукових праць, виступів, відгуків, опанувань.
Провідними темами дослідницьких
зацікавлень є історія українського козацтва, дворянства, національна
історіографія, суспільно-політичні рухи кінця ХІХ–початку ХХ ст., методика
викладання історії в середній та вищій школах. Головні наукові пріоритети
належать у розробці основних положень теорії наукової школи в українській
історіографії, у дослідженні біографій,
теоретичного і практичного доробку істориків М. С. Грушевського, Д. І. Яворницького,
М. Є. Слабченка, А. С. Синявського, М. Дубецького, наукових шкіл В. Б. Антоновича
та М. С. Грушевського, у вивченні персонального складу південно-українського
дворянства, козацької старшини, полково-сотенного устрою Гетьманщини, у
визначенні ролі та місця козацького війська в перебігу подій української
історії ХVІІ – ХVІІІ століть.
/kozacka-starshina-front-240x240.png "Козацька старшина Гетьманської України (1648–1782)")
-240x240.png "Феромони")
