палітурка
тверда
формат
60х84/8
обсяг
1024 с.
папір
офсетний 60 г/м
рік видання
2019
ISBN
978-966-981-194-3
мова
українська
вага
2 200 г
1500
грнПро книгу
Книга «Катеринославські дворяни», яку автор Віктор Заруба пропонує читачам, стала підсумком досліждення упродовж 2012–2019 рр. персоналістики, біографістики, просопографії та генеалогії дворян Південної України вцілому і Катеринославської губернії зокрема. У ній представлено різні за обсягом біографічні свідчення про спадкових та особистих дворян, а також пов’язаних із ними найближчих родичів. Доповненням слугують схематичні таблиці генеалогічних зв’язків найбільш відомих і розгалуджених родин. Текст широко ілюстровано унікальними індивідуальними та груповими світлинами і художніми портретами.
Архівні документи, зібрані автором при роботі над вивченням персонального складу та історії дворян старої Катеринославщини за 1782–1914 рр., репрезентовані ним в окремому виданні під назвою «Материалы для истории екатеринославских дворян» (Дніпро: Ліра, 2019). Обидві книжки розраховані на істориків, працівників архівів, музеїв, бібліотек, краєзнавців та всіх тих, хто цікавиться історією Полудневої України і займається генеалогічними дослідженнями.
Про автора
Історик,
фахівець в галузі історії українського козацтва та дворянства, а також української
історіографії ХІХ–ХХ ст. Віктор Заруба народився 10 вересня 1957 р. у селі
Наталівці Солонянського району. Середню освіту здобув в Наталівській
восьмирічній (1965–1973) та Новопокровській
середній школах. У 1980 р. закінчив
історичний факультет ДНУ. Працював в середніх школах та
дніпровських вишах. Підготував кілька
підручників та навчальних посібників. Доктор історичних наук (з 2004), професор
(з 2005).
Творчий
доробок складає більше 300 наукових праць, виступів, відгуків, опанувань.
Провідними темами дослідницьких
зацікавлень є історія українського козацтва, дворянства, національна
історіографія, суспільно-політичні рухи кінця ХІХ–початку ХХ ст., методика
викладання історії в середній та вищій школах. Головні наукові пріоритети
належать у розробці основних положень теорії наукової школи в українській
історіографії, у дослідженні біографій,
теоретичного і практичного доробку істориків М. С. Грушевського, Д. І. Яворницького,
М. Є. Слабченка, А. С. Синявського, М. Дубецького, наукових шкіл В. Б. Антоновича
та М. С. Грушевського, у вивченні персонального складу південно-українського
дворянства, козацької старшини, полково-сотенного устрою Гетьманщини, у
визначенні ролі та місця козацького війська в перебігу подій української
історії ХVІІ – ХVІІІ століть.
Дивіться також