Українські серби Угричичі-Требинські
палітурка
тверда
формат
60х84/8
обсяг
648 с.
папір
офсетний 80 г/кв. м
рік видання
2023
ISBN
978-617-8519-08-7
мова
українська
вага
1 208 г
Погортати сторінки
850
грн
палітурка
тверда
формат
60х84/8
обсяг
648 с.
папір
офсетний 80 г/кв. м
рік видання
2023
ISBN
978-617-8519-08-7
мова
українська
вага
1 208 г
Погортати сторінки
850
грнПро книгу
Пропонована монографія присвячена вивченню історії та генеалогії українського козацько-старшинського і дворянського роду сербського походження Угричичів-Требинських. Наведено відомості про їхній родовід, козацьку і офіцерську службу, громадську діяльність, помістя, землеволодіння, участь в подіях історії України та залишену культурну спадщину. Видання ілюстроване світлинами з родинного архіву, який зберігається в Центральному державному архіві літератури та мистецтва України у м. Києві (Фонд 91 «Требинські». Опис 1. Справи 158; 163; 174; 204; 205; 228). Усі вони публікуються вперше. Для оформлення обкладинки використано картину художника Пайї Йовановича «Вихід сербів» (1896 р.). Зміст книжки зацікавить істориків, краєзнавців, працівників архівних установ, бібліотек та музеїв.
Про автора
Історик,
фахівець в галузі історії українського козацтва та дворянства, а також української
історіографії ХІХ–ХХ ст. Віктор Заруба народився 10 вересня 1957 р. у селі
Наталівці Солонянського району. Середню освіту здобув в Наталівській
восьмирічній (1965–1973) та Новопокровській
середній школах. У 1980 р. закінчив
історичний факультет ДНУ. Працював в середніх школах та
дніпровських вишах. Підготував кілька
підручників та навчальних посібників. Доктор історичних наук (з 2004), професор
(з 2005).
Творчий
доробок складає більше 300 наукових праць, виступів, відгуків, опанувань.
Провідними темами дослідницьких
зацікавлень є історія українського козацтва, дворянства, національна
історіографія, суспільно-політичні рухи кінця ХІХ–початку ХХ ст., методика
викладання історії в середній та вищій школах. Головні наукові пріоритети
належать у розробці основних положень теорії наукової школи в українській
історіографії, у дослідженні біографій,
теоретичного і практичного доробку істориків М. С. Грушевського, Д. І. Яворницького,
М. Є. Слабченка, А. С. Синявського, М. Дубецького, наукових шкіл В. Б. Антоновича
та М. С. Грушевського, у вивченні персонального складу південно-українського
дворянства, козацької старшини, полково-сотенного устрою Гетьманщини, у
визначенні ролі та місця козацького війська в перебігу подій української
історії ХVІІ – ХVІІІ століть.
-240x240.png "Феромони")
