Загублені у часі • Видавництво ЛІРА

Про книгу

«Загублені у часі» – це збірник нарисів та есеїв з історії, генеалогії та побуту катеринославських дворян від останньої чверті ХVІІІ до перших десятиліть ХХ століття. У монографії автор Віктор Заруба досліджує важливі історіографічні проблеми нашої минувшини: військово-політичні події, формування і розвиток адміністративно-територіального устрою Полудневої України, стратифікацію місцевих соціальних еліт, мікроісторію окремих родин, персоналій та дворянських садиб. Окрім значного комплексу архівних джерел, автор використав спомини Д. Ґнєдіна, нотатки О. Афанасьєва-Чужбинського, а також уривки із мемуарів О. Смирнової- Россет, М. Загряжського, О. Пишчевича, О. Гангеблова, С. Скалон, В. Круп’янського, С. Андрієвського, І. Глухова, В. Ярославського та ін. Зміст книжки зацікавить істориків, краєзнавців, працівників архівних установ, бібліотек і музеїв.

Для ілюстрування обкладинки використано репродукцію картини російського художника Василія Максимова (1844–1911) «Все в прошлом!» (1889 р.). Світлини до тексту взяті з колекції Дніпропетровського національного історичного музею, інтернет-ресурсів та з архіву автора.

Про автора

Історик, фахівець в галузі історії українського козацтва та дворянства, а також української історіографії ХІХ–ХХ ст. Віктор Заруба народився 10 вересня 1957 р. у селі Наталівці Солонянського району. Середню освіту здобув в Наталівській восьмирічній (1965–1973) та Новопокровській середній школах. У 1980 р. закінчив історичний факультет ДНУ. Працював в середніх школах та дніпровських вишах. Підготував кілька підручників та навчальних посібників. Доктор історичних наук (з 2004), професор (з 2005).

Творчий доробок складає більше 300 наукових праць, виступів, відгуків, опанувань. Провідними темами дослідницьких зацікавлень є історія українського козацтва, дворянства, національна історіографія, суспільно-політичні рухи кінця ХІХ–початку ХХ ст., методика викладання історії в середній та вищій школах. Головні наукові пріоритети належать у розробці основних положень теорії наукової школи в українській історіографії, у дослідженні біографій, теоретичного і практичного доробку істориків М. С. Грушевського, Д. І. Яворницького, М. Є. Слабченка, А. С. Синявського, М. Дубецького, наукових шкіл В. Б. Антоновича та М. С. Грушевського, у вивченні персонального складу південно-українського дворянства, козацької старшини, полково-сотенного устрою Гетьманщини, у визначенні ролі та місця козацького війська в перебігу подій української історії ХVІІ – ХVІІІ століть.

Дивіться також