палітурка
м'яка
формат
70х90/16
обсяг
188 с.
папір
офсетний 80 г/кв. м
рік видання
2022
ISBN
978-966-981-621-4
мова
українська
вага
320 г
500
грнПро книгу
Книжка продовжує авторську серію видань «Нариси з історії катеринославського дворянства». У ній репрезентовано представників дворянської родини українського походження Родзянків: наведено відомості про їхню генеалогію, землеволодіння, культурну спадщину. Основну увагу сконцентровано навколо маєтків, садиб та маєтностей насамперед у Новомосковському повіті, а також у Бахмутському та Олександрівському. Зміст акцентовано на зв’язках Родзянків із Придніпров’ям та на подіях 1908–1919 рр. у Відраді, Новомосковську й Катеринославі, які відтворено за спогадами Єлизавети Федорівни Родзянко (уродженої Мейєндорф). Видання ілюстроване автентичними світлинами, а його зміст зацікавить істориків, краєзнавців, працівників архівних установ, бібліотек і музеїв. Для оформлення обкладинки використано репродукції картин українського художника І. С. Їжакевича. Ілюстрації взято з архіву автора, відкритих джерел та ресурсів інтернету.
Про автора
Історик,
фахівець в галузі історії українського козацтва та дворянства, а також української
історіографії ХІХ–ХХ ст. Віктор Заруба народився 10 вересня 1957 р. у селі
Наталівці Солонянського району. Середню освіту здобув в Наталівській
восьмирічній (1965–1973) та Новопокровській
середній школах. У 1980 р. закінчив
історичний факультет ДНУ. Працював в середніх школах та
дніпровських вишах. Підготував кілька
підручників та навчальних посібників. Доктор історичних наук (з 2004), професор
(з 2005).
Творчий
доробок складає більше 300 наукових праць, виступів, відгуків, опанувань.
Провідними темами дослідницьких
зацікавлень є історія українського козацтва, дворянства, національна
історіографія, суспільно-політичні рухи кінця ХІХ–початку ХХ ст., методика
викладання історії в середній та вищій школах. Головні наукові пріоритети
належать у розробці основних положень теорії наукової школи в українській
історіографії, у дослідженні біографій,
теоретичного і практичного доробку істориків М. С. Грушевського, Д. І. Яворницького,
М. Є. Слабченка, А. С. Синявського, М. Дубецького, наукових шкіл В. Б. Антоновича
та М. С. Грушевського, у вивченні персонального складу південно-українського
дворянства, козацької старшини, полково-сотенного устрою Гетьманщини, у
визначенні ролі та місця козацького війська в перебігу подій української
історії ХVІІ – ХVІІІ століть.
Дивіться також