Локальні історії • Видавництво ЛІРА

Про книгу

Шостий збірник авторських нарисів історії України складається з двох розділів. У першому репрезентовано генеалогічні дослідження. Насамперед актуалізується і аргументується сучасне наукове ставлення до важливої в Східній Європі «династії Рюриковичів» та подаються наявні гіпотези і версії з цього приводу. Містяться також розвідки, які доповнюють та уточнюють в науковому і краєзнавчому дискурсі родоводи Булацелів, Ґалаґанів, Дараганів, Нечаєвих, Полів, Шмакових. Другий розділ присвячено джерелознавчому аналізу мемуарної традиції Міста на Дніпрі. Автор вдається до детального дослідження меморій з його історії, простежує спомини від часів Половиці до революції 1917–1920 рр. У збірнику подається багато нових історичних фактів про минуле відомих родин та міст і сіл нашого краю. Книжка ілюстрована і буде цікавою та корисною науковцям і викладачам історії, краєзнавцям, працівникам архівних установ, бібліотек, музеїв.

Для оформлення обкладинки використано малюнок грецького художника Ніколаоса Гізіса «Історія».

Про автора

Історик, фахівець в галузі історії українського козацтва та дворянства, а також української історіографії ХІХ–ХХ ст. Віктор Заруба народився 10 вересня 1957 р. у селі Наталівці Солонянського району. Середню освіту здобув в Наталівській восьмирічній (1965–1973) та Новопокровській середній школах. У 1980 р. закінчив історичний факультет ДНУ. Працював в середніх школах та дніпровських вишах. Підготував кілька підручників та навчальних посібників. Доктор історичних наук (з 2004), професор (з 2005).

Творчий доробок складає більше 300 наукових праць, виступів, відгуків, опанувань. Провідними темами дослідницьких зацікавлень є історія українського козацтва, дворянства, національна історіографія, суспільно-політичні рухи кінця ХІХ–початку ХХ ст., методика викладання історії в середній та вищій школах. Головні наукові пріоритети належать у розробці основних положень теорії наукової школи в українській історіографії, у дослідженні біографій, теоретичного і практичного доробку істориків М. С. Грушевського, Д. І. Яворницького, М. Є. Слабченка, А. С. Синявського, М. Дубецького, наукових шкіл В. Б. Антоновича та М. С. Грушевського, у вивченні персонального складу південно-українського дворянства, козацької старшини, полково-сотенного устрою Гетьманщини, у визначенні ролі та місця козацького війська в перебігу подій української історії ХVІІ – ХVІІІ століть.

Дивіться також