Спадщина країни козаків • Видавництво ЛІРА

Про книгу

Свій сьомий збірник нарисів з історії України автор присвятив генеалогії та біографістиці, як джерелу ментальної спадщини та ідентичності в осягненні історичного минулого. Збірка складається з нарисів, в яких досліджуються призабуті, але дуже важливі історичні постаті родин Новицьких, Абаз та Моцоків, сотника Павла Семенова, філософа Івана Любачинського, мемуариста Микити Коржа, інтелектуалів та урядовців з козацької родини Козельських, йдеться про невідомих представників родин Дараганів, Родзянків, Ілляшевських, Ханенків та Ісаєвичів. Актуалізується історія таких населених пунктів в Україні, як історичні села Дворічний Кут біля Харкова, Федорівка на Дніпрі і Китайгород на Орелі. Книжка наповнена свідченнями архівних документів, ілюстрована і буде цікавою та корисною науковцям і викладачам історії, краєзнавцям, працівникам архівних установ, бібліотек, музеїв.

Для оформлення обкладинки використано малюнок художника Абрагама ван Вестерфельда та мапу 1783 р. з угіддями села Дворічного Кута.

Про автора

Історик, фахівець в галузі історії українського козацтва та дворянства, а також української історіографії ХІХ–ХХ ст. Віктор Заруба народився 10 вересня 1957 р. у селі Наталівці Солонянського району. Середню освіту здобув в Наталівській восьмирічній (1965–1973) та Новопокровській середній школах. У 1980 р. закінчив історичний факультет ДНУ. Працював в середніх школах та дніпровських вишах. Підготував кілька підручників та навчальних посібників. Доктор історичних наук (з 2004), професор (з 2005).

Творчий доробок складає більше 300 наукових праць, виступів, відгуків, опанувань. Провідними темами дослідницьких зацікавлень є історія українського козацтва, дворянства, національна історіографія, суспільно-політичні рухи кінця ХІХ–початку ХХ ст., методика викладання історії в середній та вищій школах. Головні наукові пріоритети належать у розробці основних положень теорії наукової школи в українській історіографії, у дослідженні біографій, теоретичного і практичного доробку істориків М. С. Грушевського, Д. І. Яворницького, М. Є. Слабченка, А. С. Синявського, М. Дубецького, наукових шкіл В. Б. Антоновича та М. С. Грушевського, у вивченні персонального складу південно-українського дворянства, козацької старшини, полково-сотенного устрою Гетьманщини, у визначенні ролі та місця козацького війська в перебігу подій української історії ХVІІ – ХVІІІ століть.

Дивіться також